avatar

«Компас переселенця» провів «Екотабір «Країна мрій» у Львові

0
Екотабір «Країна мрій»

Громадська мережа жінок-переселенок «Компас переселенця» організувала у Львові незвичайну громадську ініціативу на підтримку дітей-переселенців – «Екотабір «Країна мрій». Особливістю зустрічі є те, що повноправними її учасниками виступили також і діти!


Відмітно, що така важлива громадська ініціатива психологічної підтримки діточок-переселенців дошкільного і шкільного молодшого віку, реалізується вже втретє. Попередні зустрічі молодих мам-переселенок відбувалися на Херсонщині.
Реалізація ініціативи матерів-переселенок відбувалася у межах Програми національних обмінів за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США). Приймаючою організацією виступила громадська організація «Центр інформаційних досліджень та ресурсних послуг «Меридіан».

Достовірно відомо, що кожен із нас має свої мрії, але найбільшими мрійниками є діти, бо всі вони люблять казки, а у казках завжди присутні мрії. Всі ми радіємо, коли одного дня наші мрії збуваються та більше радіють діти, коли їх мрії збуваються. Саме для того, щоб подарувати дітям частиночку щастя та миті радості жінки-переселенки із «Компаса переселенця» ініціювали для своїх дітей креативно-піднавальний формат дитячого дозвілля «Екотабір «Країна мрій».

– Саме думаючи, як розвеселити наших дітей та підняти настрій їх мамам, виник задум проводити для матерів-переселенок та їхніх діточок «Екотабір «Країна мрій», де кожен його учасник не просто мріє, а й втілює свої мрії у життя, — говорить мама-переселенка Анна Соло, — співзасновниця громадської мережі жінок-переселенок «Компас переселенця». Завдяки відповідним методикам та громадському креативу матерів-переселенок та запрошених фахівців-педагогів, діти озвучують і малюють свої мрії, діляться ними з іншими дітьми під час інтенсивної програми різноманітних занять та захоплюючих розвиваючих майстер-класів, ігор і екскурсій у Країну мрій і казок.

Матері-переселенки разом із дітьми мали змогу не просто пізнати старовинне місто Лева, але й знайти тут нових друзів та партнерів по співпраці серед активних молодих львів’янок, побувати на цікавих навчальних майстер-класах відомих львівських громадських діячів, котрі займаються позашкільним дозвіллям, розвитком дітей та їх психологічною підтримкою. Для лідерок-переселенок із Херсона і Дніпра був цікавим львівський досвід діяльності дитячих гуртків, клубів, батьківських ініціатив та приватної підтримки дитячого позашкільного дозвілля на рівні місцевої громади. Не забули і про дітей – вони були активними учасниками на всіх зустрічах, а також побували у найдавнішому в Європі Львівському зоологічному музеї біологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, де робили не пам’ять незабутні селфі.

Особливої уваги привернула діяльність УДЮМК (дослівно – Установи дитячих, юнацьких та молодіжних клубів) – це своєрідна позашкільна мережа установ дитячо-юнацьких та молодіжних клубів за місцем проживання, що фінансується мерією Львова і, які не мають аналогів в Україні. В цих установах працюють гуртки та секції пізнавального, творчого та спортивного спрямування, заняття в яких є безкоштовними. Саме тому вони є доступними для багатьох юних львів’ян, зокрема для дітей із соціально-незахищених сімей. УДЮМКи, як їх ласкаво називають діти, охоплюють всі райони міста Львова. Your text to link...

– Для нас дуже важливою є така громадська активність, що приносить матерям-переселенкам не лише радість, втіху та внутрішнє заспокоєння, а також «озброює» знаннями та практикою громадською активності. Раніше я ніколи не займалася громадською діяльністю, – ділиться своїми враженнями мама-переселенка Катерина із Донецької області. – Відповідно ми стаємо впевненіші у боротьбі за свої права, а наші «маленькі» успіхи мобілізують внутрішні сили, щоб щоденно протистояти невирішеним соціальним проблемам (відсутності, у першу чергу, роботи, житла, грошей), постійним нервовим стресам та стану депресії.

– Тільки на цій зустрічі із мамами-переселенками із Луганської і Донецької областей я дізналася про їх жахливу «переселенську ситуацію», в яку потрапили матері (котрі є у розводі і самостійно виховують своїх малолітніх діточок) із Луганської та Донецької областей – говорить львівська громадська лідерка Олександра Полянська, голова правління громадської організації “Розумці-плавунці” (розвиток дитини, позашкільне дозвілля, психологічна підтримка дітей), – що спричинена мізерною державною фінансовою допомогою з одного боку та нерозумінням суспільства їх проблем, а з іншого – руйнівною дією психологічного тягаря втрати всього, що було у попередньому житті (роботи, дому стабільності), а також пережитих травм війни. Нам, молодим матерям, потрібно об’єднуватися, щоб спільно вчитися розуміти та долати всі ці проблеми, знати, як боротися із «внутрішнім» психологічним ворогом наших дітей.

– Важливо те, що під час таких зустрічей відбувається одночасна підтримка як матерів-переселенок, так і їх дітей силами самих жінок-переселенок, котрі вже мають досвід подолання кризових життєвих ситуацій. Для нас важливою є також юридична підтримка, – говорить Інна, мама-переселенка із Луганської області.

Протягом двох днів перебування у Львові у межах культурної програми «Екотабір «Країна мрій» відбувся спільний круглий стіл за участю молодих матерів зі Львова, Херсона та Дніпра. Громадське обговорення присвячувалося питанням можливостей та інструментів активізації діяльності громадськості у системі розвитку безкоштовного позашкільного навчання та розвитку дітей, що орієнтовані на організацію психологічної підтримки дітей-переселенців. На круглому столі виступив львівський експерт Ігор Бущак (дитячий педагог, психолог, поет-бард), котрий є давнім другом «Екотабору «Країна мрій» та завжди охоче підтримує всі громадські ініціативи матерів-переселенок із «Компаса переселенця». Львів’янка Олександра Полянська поділилася досвідом проведення дозвілля із малолітніми дітьми під час ігор на воді у басейні в умовах міста на прикладі батьківської громадської організації «Плавунці-розумці».


Жінки-переселенки взяли участь в тренінгу «Одноденний табір для сімей переселенців із дітьми» (Ігор Бущак), щоб мати можливість самостійно організовувати такі табори у різних містах у межах проектів мережі матерів-переселенок «Компас переселенця».

Цікавим і незабутній був майстер-клас із соломоплетіння Володимира Мишолівського (вивчення місцевого досвіду розвитку народних ремесел на прикладі села Лагодів та їх застосування у методиках надання психологічної допомоги дітям-переселенцям у школах на основі традицій етнопедагогіки). Захід відбувся у виставковій залі ЛНУ ім. Івана Франка за сприяння Студентської інформаційної мережі. Дехто із дітей вперше тримав у руках житню солому і це були радісні митті відчуття позитивної енергетики, що утворювали неперевершені дитячі атракції творчого процесу та казкової уяви. Адже діточки виготовляли не просто казкових птахів із українських казок, а ще й – українських оберегів!




Your text to link...

Також лідерки-переселенки із «Компаса переселенця» побували у громадській організації «Центр освітньої політики» та в одній із львівських шкіл, де зустрілися із експертами та педагогами, розглянувши важливі питання системи розвитку безкоштовного позашкільного навчання та розвитку дітей молодшого шкільного віку на Львівщині. У теплій атмосфері давніх друзів відбулася зустріч із Олександром Лавриновичем, головою правління Центру інформаційних досліджень «Меридіан», що є партнером «Компаса переселенця». Саме ця організація організувала програму зустрічей у Львові для молодих жінок-переселенок. За словами Олександра Лавриновича, дуже важливо особливо підтримувати поодинокі паростки ініціатив громадсько активних матерів-переселенок, котрі відстоюють свої материнські права та права своїх дітей.

– Для нас важливо ресурсно підтримувати такі ініціативи на всіх рівнях, – підкрислив Олександр Лавринович. – Чомусь уряд та держава (та підпорядкована їм армія чиновників) в цілому забули про цю найнезахищену як у фінансовому, так і у правовому, психологічному сенсі категорію жінок-переселенок, а саме – розлучених мам, котрі самостійно виховують своїх дітей! На жаль, через військовий конфлікт на Сході України, вони не одержують гарантованих законом аліментів, а у держустановах їм також відмовляють у допомозі, оскільки вони не мають статусу матерів-«одиначок». Не «бачать» цих жінок-переселенок і місцеві громадські організації (чи «гумцентри», утворені групою місцевих громадських організацій у регіонах), котрі одержали чималі європейські гранти на надання гуманітарної допомоги категорійним переселенцям чи просто гуманітарні набори від благодійних закордонних організацій. Наприклад, такі випадки ми зафіксували у Херсоні. Дещо є кращою ситуація у Дніпрі та Львові. За ці останні 2 роки багато самотніх (тобто розведених) матерів-переселенок зазнали чимало поневірянь і несправедливих утисків з боку «хамовитих» чиновників із держустанов (проблеми соцвиплат «переселенських» та «дитячих»), а іноді і обману – з боку різних «мастей» шахраїв, котрі активно «запрацювали» з 2014 року, збираючи нібито «гуманітарку» (гроші, продукти, засоби особистої гігієни, дитячі засобі гігієни тощо) для таких матерів-переселенок, а насправді – привласнювали все собі. А якщо хтось із матерів-переселенок добивався у них правди, то ще й залякували їх. Не така вже й ідеальна ситуація із гуманітарною допомогою у різних громадських організаціях, що фінансується міжнародними програмами для «категорійних», тобто соціально незахищених переселенців. Часто, на жаль, і там обдурюють – наприклад, замість 4 продуктових наборів (на маму і 3-х дітей) – видадуть на руки тільки один! Хоча у відомостях реєструють маму і її 3-х дітей!

У майбутньому ми плануємо запускати необхідні тренінгові програми для матерів-переселенок разом із дітьми у різних регіонах України у співпраці із нашими мережевими партнерами, – зазначив Олександр Лавринович.

За результатами зустрічей очікується започаткування спільних партнерських міжрегіональних культурних ініціатив матерів-переселенок у межах громадської мережевої ініціативи жінок-переселенок «Компас переселенця» між Херсоном, Львовом та Дніпром, а пізніше і з іншими містами України.

Довідково:
Жінки-переселенки мріють про те, щоб їх діти були щасливими і захищеними від всіх негараздів. Так виникла ідея серед активних матерів створити громадську жіночу мережу «Компас переселенця», що вже об’єднала поки що три міста України – Дніпро, Херсон та Львів. Питання надання психологічної допомоги дітям-переселенцям у школах та дошкільних установах та вирішення соціальних та психологічних проблем жінок-переселенок та їх дітей – це найголовніші цілі у діяльності «Компаса переселенця».
0 коментарів RSS
Немає коментарів
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.